задля
здорової
і мирної
планети 2015
Десятилітній
досвід жінок
з реалізації
принципів
сталого
розвитку
WEDO, REDEH, HEINRICH BOLL FOUNDATION
2003
Переклад
і публікація
українською
мовою здійснені
Інститутом
ліберального
суспільства
за
фінансової
підтримки
Міжнародного
фонду
«Відродження»
у рамках
спільної
програми
«Схід-Схід»
з
Інститутом
відкритого
суспільства
(Будапешт)
Вступ
Готуючись
до
Конференції
ООН із
проблем навколишнього
середовища і розвитку
(United Nations Conference on Environment and Development, UNCED)
чи
Всесвітньому
самміту, що
відбувся в Ріо-де-Жанейро
(Бразилія,1992),
жінки всього
світу прийняли
всебічну
глобальну
платформу дій.
У ній знайшли
відображення
їхній ентузіазм,
дух і ідеї.
Жінки-активістки
успішно
використовували
цю платформу
для
лобіювання
гендерних
пріоритетів
при
прийнятті
тексту офіційної
угоди
конференції,
що одержав назву
"Порядок
денний на XXI
століття". В
угоду була
включена
ціла глава,
присвячена
гендерним проблемам,
що
називається
"Глобальний
план дій
жінок за
сталий і
рівноправний
розвиток"
(глава 24).
Широко відома як "План дій жінок на XXI століття" (Women's Action Agenda, WAA 21), платформа була розроблена за участю 1 500 жінок з 83 країн, що зібралися на І-ому Всесвітньому конгресі жінок за здорову планету в листопаді 1991. Цей документ торкався ряду насущних проблем управління, навколишнього середовища, мілітаризму, глобальної економіки, бідності, права на землю і безпеку харчових продуктів, жіночих прав, репродуктивного здоров'я, науки і технології, освіти.
У
наступне
десятиліття
основні
положення
"Плану дій
жінок на XXI
століття"
служили керівництвом
до дії для
жінок, що
брали участь
у ряді
конференцій
ООН із
проблем
розвитку.
План дій
допоміг
активізувати
зусилля
жінок в
усьому світі
по захисту
своїх
інтересів у
рамках
роботи міжнародних
інститутів,
урядів,
приватного
сектора і
громадянського
суспільства.
Жінки
використовували
План дій для
лобіювання
Комісії ООН
зі сталого
розвитку (UN Commission on Sustainable Development , CSD)
з метою
створення
механізму
моніторингу
щодо
втілення в
життя угод UNCED,
тиску на свої
уряди з метою
виконання
рекомендацій
UNCED на національному
і локальному
рівнях й
інтеграції
принципів
сталого
розвитку в
громадські
ініціативи.
Однієї з
ініціатив є
"Локальний
порядок
денний на XXI
століття",
довгостроковий
стратегічний
план дій, що
був
ініційований
Міжнародною
радою з
локальних
екологічних
ініціатив (International Council for Local Environmental Initiatives, ICLEI)
у 1991 році.
"Локальний
порядок
денний на XXI
століття" є
основою і
керівництвом
для місцевих
органів
влади в
усьому світі
щодо втілення
в життя
результатів
UNCED .
Готуючись
до
Всесвітнього
самміту ООН
зі сталого
розвитку (UN World Summit on
Sustainable Development, WSSD), група
жіночих
організацій
зібралася разом,
щоб
переглянути
й
удосконалити
методологію,
що виявилася
успішної при
захисті жіночих
інтересів.
Новий План
дій жінок, що називається "План
дій жінок в
ім'я здорової
і мирної
планети 2015",
націлений на
майбутнє. Він
увібрав у
себе
різноманітний
досвід більш
тисячі жінок
по втіленню в
життя угод UNCED.
Відповідно
до Цілей
розвитку,
схвалених на
Самміті
тисячоріччя
ООН у
Нью-Йорку у
вересні 2000,
нові
положення
Плану дій
повинні і
можуть бути
виконані до 2015
року.
Обговорення Плану дій відбувалися на шістьох регіональних зустрічах, організованих у партнерстві з жіночими групами і мережами, у Ріо-де-Жанейро (Бразилія), Пітсбурзі (США), Найробі (Кенія), Празі (Чеська республіка), Банкоку (Таїланд) і Венеції (Італія). Паралельно цим зустрічам мережі жіночих організацій проводили електронні консультації й експертизу по визначених проблемах. Кількість і склад учасників консультацій свідчить про співробітництво, що завжди лежало в основі міжнародного жіночого руху. План дій, що з'явився в результаті цього співробітництва, був представлений у двох форматах.
Дана публікація, що представляє собою розгорнуту версію, містить у собі історію створення Плану дій жінок на XXI століття, критичні зауваження щодо сучасного стану світу, перешкоди на шляху втілення в життя угод, прийнятих на UNCED, і рекомендації з п'яти напрямків: мир і права людини, глобалізація для сталого розвитку, доступ до ресурсів і управління ними, екологічна безпека і здоров'я, управління і сталий розвиток. Коротка версія видана у вигляді брошури. У ній представлені рекомендації жінок; брошура доступна англійською, іспанською, французькою і португальською мовами.
Оновлений
План дій
жінок в ім'я
здорової і мирної
планети 2015 у
наступні
півтора десятиліття
буде служити
керівництвом
до дії для
широкого
кола
соціальних
акторів, від
місцевих
об'єднань до
великих
політиків, по
захисту
цінностей
сталого
розвитку.
Історія:
жінки на
шляху до
сталого
розвитку
Два
лідери
феміністичного
руху зі Сполучених
Штатів,
конгрессвумен
від демократичної
партії Белла
Абцюг, а
також
журналістка
і
письменниця
Мімі Келбер
передбачили
унікальну
можливість
для
пропаганди
жіночих
пріоритетів
і сприяння
лідерству при
підготовці
до
Конференції
ООН із проблем
навколишнього
середовища і
розвитку. Це
був кінець холодної
війни, і світ
шукав
відповіді на
насущні
соціальні й
екологічні
проблеми, що
глобальна
економічна
система була
нездатна
вирішити.
Міжнародний
жіночий рух
спочатку зосередив
свої зусилля
на проблемах,
безпосередньо
пов'язаних з
жінками,
таких як репродуктивні
права,
людські
права жінок і
участь у
процесі
прийняття
політичних
рішень. UNCED
надала
можливість
зміцнити
позиції жінок,
шляхом
розширення
кола
обговорюваних
проблем і
з'ясування
світових
тенденцій, що
впливають на
жінок і
навколишнє
середовище.
Цей
комплексний
підхід
відкрив жінкам
унікальну
політичну
можливість
виробити
цілісне
бачення
сталого
розвитку.
У
жовтні 1990
Белла Абцюг і
Мімі Келбер
зробили
перший крок
для
мобілізації
зусиль жінок
і створили
Комітет з
міжнародної
політичної
діяльності (International Policy Action Committee, IPAC). IPAC
об'єднав 40
громадських
лідерів, що
представляли
різні
сектори
суспільства,
включаючи
парламентаріїв,
громадських
діячів і вчених.
Ця група
вирішила
створити
умови для
глобального
жіночого
руху по створенню
узгодженого
плану дій з
метою координації
участі жінок
у процесі
підготовки
до
Конференції
ООН із
проблем
навколишнього
середовища і
розвитку.
Жінки отримали
можливість
зустрітися
на
Всесвітньому
конгресі жінок
за здорову
планету, що
проходив у
Майами в
листопаді 1991
року. На
Конгресі 7 500
жінок з 83 країн
визначили 14
найбільш
актуальних
проблем, що
викликають
стурбованість
і вимагають
негайних дій.
Підсумковий
документ цього
конгресу,
План дій
жінок за здорову
планету став
проектом
діяльності
жінок у
Ріо-де-Жанейро,
його основні
положення
відображені
в 173
рекомендаціях
і повній
главі,
присвяченій
гендерним
проблемам, що
включені в
офіційний
документ.
Успіх
даної
ініціативи
надихнув IPAC на
створення
офіційного
інституту з
координації
майбутньої
діяльності -
Жіночої
організації
за екологію і
розвиток (Women's Environment and Development Organization, WEDO).
Організація
була
заснована
в 1992 році.
Кілька
членів IPAC
ввійшли в
Раду
директорів
цієї
організації.
WEDO зіграла вирішальну роль в організації успішного жіночого лобі на Конференції ООН із проблем навколишнього середовища і розвитку. Лобіювання здійснювалося за спільним планом дій і координувалося Жіночими зборами (Women's Caucus). Останнє з'явилося засобом для створення стратегії діяльності жінок на регіональній і міжнародній підготовчій зустрічах. Щоденні зустрічі Зборів дали можливість форуму жінок обмінюватися інформацією, створити цільові групи, удосконалювати термінологію, захищати внесення поправок і запрошувати офіційних делегатів.
Жіночі збори стали інструментом співробітництва і розширення повноважень жінок на міжнародному рівні. Воно дало можливість сотням жінок стратегічно оцінити міжнародну політику і політичні процеси.
Після
Конференції
ООН із
проблем
навколишнього
середовища і
розвитку
Жіночі збори
продовжували
відігравати
вирішальну роль
у збереженні
гендерних
перспектив у
роботі
Комісії ООН
зі сталого
розвитку. Зустрічі
Жіночих
зборів
організовувалися
на кожній
Комісії ООН
зі сталого
розвитку, щоб
нагадати урядам
і іншим
відомствам,
що
займаються
проблемами
розвитку, про
обіцянки, які
були дані у
Ріо-де-Жанейро.
Між
сесіями CSD
Жіночі збори
керували
обміном
інформації
шляхом
електронної
розсилки і на
сторінці в
інтернеті,
надаючи
можливість
бути
почутими жінкам,
що не можуть
відвідувати
зустрічі ООН
у Нью-Йорку.
Ця практика
спільної
роботи була з
успіхом
використана
на CSD VIII у 2000 році,
на якій уряди
прийшли до
угоди
провести
другий Всесвітній
самміт зі
сталого розвитку
в 2002. Жіночі
збори на чолі
з WEDO висунули
дві важливі
ініціативи, у
тому числі
організацію
Діалогів з
основними групами
за участю
ООН.
Участь
жінок у
роботі
Всесвітнього
самміту в
Ріо-де-Жанейро
стала
поворотним
пунктом в
історії
всього
жіночого
руху. На
Форумі НПО,
що проходив
паралельно
Всесвітньому
самміту, у
спеціально
організованому
павільйоні
Планети
жінок,
по-португальськи
Planeta Femea, зібралися
30 000
жінок-активісток
з усього
світу. На
форумі
жінкам удалося
створити
свою
особливу
творчу, ділову
і радісну
атмосферу.
Усі жіночі
організації,
від
невеликих
провінційних
об'єднань до
великих
міжнародних
мереж,
поділилися
своїм
унікальним
досвідом,
своїми проблемами
і планами на
майбутнє,
проаналізували
основні
підсумки
роботи. Під
керівництвом
Коаліції
жіночих
організацій
Бразилії (REDEH) і WEDO, Planeta Femea
підготувала
окремі
програми по
всіх
основних
розділах
Плану дій
жінок на XXI століття.
Організаторами
кожної
програми виступили
різні
міжнародні
мережі
жіночих
організацій.
У середньому
на заходах
були
присутні
щодня
близько 1 500
осіб, у тому
числі і
відомі в
усьому світі
громадські
діячі.
План дій
жінок на XXI
століття
передбачає
співробітництво
й участь жінок
у трьох
головних
угодах НПО:
Угода з екологічної
освіти для
розвитку
сталих спільнот
і глобальної
відповідальності,
Угода щодо
моделей
споживання і
способу
життя й Угода
по
народонаселенню
і
навколишньому
середовищу.
Усі ці угоди
НПО є
альтернативою
урядовим
конвенціям і
договорам.
Після
обговорення
з всіма
основними
групами,
жінкам удалося
включити в ці
угоди ті
проблеми, що
викликають
їхнє
занепокоєння.
З роками
Planeta Femea стала
символом
участі жінок
у процесі
формування
політики на
глобальному
рівні під час
міжнародних
конференцій, її
досвід не раз
використовувався
і під час
інших конференцій.
У 1995 на IV Всесвітній
конференції
ООН із
проблем жінок
у Пекіні
(Китай) ідея Planeta
Femea була
втілена за назвою
"Дочки Землі:
навколишнє
середовище і
створення
партнерської
мережі". Більш
ніж дев’ятиденна
програма
була
організована
WEDO у співробітництві
з мережами
міжнародних
жіночих
організацій,
у тому числі
жіночих організацій
Китаю.
Нещодавно REDEH і інші жіночі об'єднання організували Planeta Femea II на Всесвітньому соціальному форумі в Порто-Алегре (Бразилія, 2002), де жінки могли зустрічатися, планувати і проводити різні заходи, як, наприклад, міжнародну кампанію проти усіх форм фундаменталізму. Через 10 років після Ріо-де-Жанейро в Йоганнесбурзі WEDO, REDEH і кілька інших жіночих мереж організували форум жінок для розробки стратегії і координації дій під час і після проведення Всесвітнього самміту зі сталого розвитку.
До
Всесвітнього
самміту зі
сталого
розвитку 2002:
Для
того щоб
підтримати і
координувати
участь жінок
у WSSD і розробці
його
підсумкових
документів, WEDO
і REDEH
ініціювали
створення
трьох програмних
документів
щодо захисту
інтересів
жінок і плану
їхніх дій:
два
Документи
щодо участі
жінок у
переговорному
процесі (на
прохання
Секретаріату
комісії ООН
зі сталого
розвитку) і
План дій
жінок в ім'я
здорової і
мирної
планети 2015 .
Документи
щодо участі
жінок у
переговорному
процесі
узагальнили
пріоритети
жінок, як
основної
групи,
виходячи з
досвіду
жіночих
організацій,
що беруть
участь у
реалізації
Порядку денного
на XXI століття.
Головною
метою була оцінка
успішності
реалізації
Порядку денного
на XXI століття
за минулі
десять років і
визначення
основних
напрямків
роботи на
наступне
десятиліття.
Для
розробки
Плану дій
жінок в ім'я
здорової і
мирної
планети 2015 була
переглянута
більш рання
версія документа.
З цією метою
була
створена
міжнародна
робоча група,
що мала
розробити
схему, підготувати
проект і
координувати
консультаційний
процес з
жіночими
об'єднаннями
і мережами в
усьому світі.
Робоча група
визначила
п'ять
головних тем
Плану а також
організації,
що згідно їх
досвіду і
сфери
діяльності
відповідали
за
редагування
визначених
розділів.
Консультації
проводилися шляхом
електронного
переписування
і на ряді
зустрічей і
конференцій.
Консультації
шляхом електронної
пошти
проводилися
по мережах жіночих
організацій,
що мають
досвід роботи
у визначених
областях.
Зустрічі
мали різний
формат і
проводилися
для різних
аудиторій.
Деякі з них
були
організовані
в рамках
регіональних
консультацій
і
підготовчих
комітетів
ООН, інші
проводилися
спеціально
для того, щоб
узагальнити
різноманітний
досвід
жінок-активісток
для
визначення
пріоритетів,
проведення
аналізу і
складання рекомендацій.
Близько 2 000
жінок брали
участь у цьому
процесі.
Цей
консультаційний
процес,
організований
10 роками
пізніше UNCED,
дозволив
оцінити розвиток
методології
жіночого
руху, що є
частиною
історії
цього руху і
показником
його ефективності.
У цілому, жінки
виразили
своє
невдоволення
тим фактом,
що поняття
сталого
розвитку ще
не скрізь
адекватно
сприймається,
і що
інститутів
по реалізації
принципів
сталого
розвитку,
сформульованих
у 1992 у
Ріо-де-Жанейро,
усе ще
недостатньо
як на
глобальному,
так і на
національному
рівні. У
світі
продовжують
підсилюватися
тенденції
неблагополуччя,
нерівності і
несправедливості,
не вистачає
необхідної
політичної
волі,
мужності і
відповідних
механізмів з
реалізації
перспективних
підходів. От
питання, на
які ми
спробували відповісти:
Які
основні
фактори
перешкоджа-ють
сталому
розвитку?
Якими
є
рекомендації жінок для
зміни
неблагополучного
положення
справ у
світі?
Які
рекомендації,
вироблені на
інших глобальних
конференціях,
повинні
бути підтримані
на WSSD?
Деякі
відповіді на
ці й інші
питання були
обговорені
під час проведення
сесій,
організованих
відповідно
до п'яти
головних тем
Плану дій
жінок в ім'я
здорової і
мирної
планети 2015: мир
і права людини,
глобалізація
і сталий
розвиток, доступ
до ресурсів і
управління
ними, екологічна
безпека і
здоров'я,
управління з
метою
сталого
розвитку.
Кожна сесія
виробила критичні
зауваження
жінок і також
рекомендації
для дій.
Консультативні
зустрічі, що
проводилися для
створення
Плану дій
жінок в ім'я
здорової і
мирної
планети 2015
Міжнародний
центр зв'язку
з проблем навколишнього
середовища (Environmental Liaison Center International, ELCI)
і
Африканський
центр по
розширенню
можливостей
і захисту
інтересів
жінок (African Center for Empowerment Gender and
Advocacy, AC-EGA)
організували
нараду жінок
під час
підготовчої зустрічі
WSSD (Найробі, ПАР,
вересень 2001).
REDEH
організувала
консультаційну
зустріч у Латинській
Америці для
оцінки
реалізації жіночих
пріоритетів
Порядку
денного на ХХI
століття і
координації
участі жінок
у перегляді
Плану дій
жінок
(Ріо-де-Жанейро,
Бразилія,
жовтень 2001).
Мережа
жіночих
організацій
з гендерних проблем
і розвитку в
Азії (Asian Women's Network on Gender and Development,
AWNGD)
організувала
консультаційну
зустріч
жіночих
організацій
Азії і країн
Тихоокеанського
басейну при
підготовці до
WSSD і
Конференції
ООН з
проблеми
фінансування
з метою
розвитку
(Банкок,
Таїланд,
жовтень 2001).
WEDO і
Інститут
Рашель
Карсон
Коледжу
Чесем (Rachel
Carson Institute at Chatham College)
організували
форум по Жіночій
оцінці стану
навколишнього
середовища (Women
Assessing the State of the Environment, WASTE)
спеціально
для жіночого
електорату
США
(Пітсбург,
США, листопад
2001).
Коаліція
жіночих
організацій
Бразилії й
інших
організацій
на
Всесвітньому
соціальному
форумі
відродила
дух Planeta Femea II 1992 року,
а також
творчу і
радісну
атмосферу
при проведенні
жінками
заходів у
підтримку
різних
ініціатив
(Порто-Алегре,
Бразилія,
лютий 2002).
Жінки
Європи за
спільне
майбутнє (Women in Europe for our Common Future, WECF)
організували
зустріч
жінок з 30 країн
Європи і
Співдружності
Незалежних
Держав (СНД)
(Прага,
Чеська
республіка,
березень 2002).
Жіночі
неурядові
організації
Італії Crinali і Lidra у
партнерстві
з REDEH і WEDO
організували
зустріч по
реалізації
Порядку
денного на XXI
століття і
пошуку нових
форм співробітництва
на основі
кращих
прикладів із
практики і
найбільш
успішних
моделей, що
були
винайдені і
здійснені
жінками в різних
регіонах
світу
(Венеція,
Італія, травень
2002).
Мир і
права людини
«Безпека
людини
означає не
тільки
захист від
тероризму
і
конфліктів
із
застосуванням
сили, але і захист
від
економічної
відсталості
і
бідності, від
широко
розповсюджених
хвороб, від
усіх видів
дискримінації
і нерівних
умов торгівлі»
Мері
Робінсон,
Член
спеціальної
комісії з
прав людини,
Організація
Об'єднаних
Націй
Підтримувати
суворе
слідування
міжнародним
законам,
зокрема
загальним
положенням
угод щодо
контролю над
озброєнням,
прав людини і
гуманітарного
права.
Перерозподілити
ресурси з
військових
бюджетів на
потреби
людини.
Підтримати
всебічну
ратифікацію
і реалізацію
без застережень
угоди про
Міжнародний
кримінальний
суд, особливо
зобов'язання
всіх країн
покласти
кінець
практиці
безкарності винних
у геноциді,
злочинах
проти
людства і
військових
злочинах, у
тому числі
стосовно
сексуального
насильства й
інших форм
насильства проти
жінок.
Виконати
Резолюцію 1325
Ради безпеки,
що гарантує
рівну участь
жінок у
запобіганні
і розв’язанні
конфліктів,
підтримці і
захисті миру.
Ввести в
шкільну
програму
предмет із підтримки
миру,
запобігання
і розв’язання
конфліктів.
Сприяти
і
підтримувати ненасильницькі
форми
розв’язання
конфліктів і
внесок жінок
у виховання
культури
миру.
Критичні
зауваження
жінок:
конфлікти і
мілітаризація
Насильство
не сумісне з
поняттям сталого
розвитку.
Активна боротьба
за владу і
пов'язане з
нею насильство
в багатьох
регіонах
світу
приводять до
ущемлення
особистості
і поширенню
горя, страху
і непевності.
Багато людей
стають жертвами
проявів
насильства,
причому жертви
серед
цивільного
населення,
більшість яких
жінки і діти,
є самими
численними
серед потерпілих.
Соціальні,
економічні і
психологічні
травми -
головні
довічні
наслідки
таких конфліктів.
Екологічна деградація і нещастя усе більш і більш стають причинами людських втрат і змушеної міграції, і число біженців від екологічних нещасть постійно збільшується. Навантаження на природні ресурси в областях, де поселяються біженці, сильно збільшується, що загострює конфлікти з місцевими жителями з приводу використання ресурсів. Серед екологічних біженців велика частина - жінки і діти. При таких міграціях жінки особливо уразливі до жорстокості і насильства.
Глобалізація
супроводжується
збільшенням
рівня
мілітаризації,
включаючи
законну і
заборонену
торгівлю
зброєю,
посиленням
внутрішніх і
зовнішніх
систем
державних правоохоронних органів.
Мілітаризація
і збільшення
військових
витрат
перешкоджають
сталому розвитку,
виснажуючи
життєво
важливі
людські і
фінансові
ресурси, що
могли б
використовуватися
на рішення
соціальних
проблем. Промисловість,
включаючи
видобуток
урану й іспит
ядерних
боєприпасів,
а також усе
більш
зростаюча
погроза
ядерної
війни з її найбільш
небезпечними
наслідками
для людей і
погрозою для
основних
ресурсів, є
реаліями
наших днів.
Насильство проти жінок залишається одним з найбільш розповсюджених і серйозних порушень прав людини. Кожна третя жінка в усьому світі хоча б раз у житті була піддана фізичному насильству, сексуально принижена чи якось інакше ображена. У Китаї й Індії близько 60 мільйонів дівчат вважаються зниклими в результаті абортів по половій ознаці чи убивств новонароджених дівчаток. Більш двох мільйонів жінок у світі щороку потерпають від полових каліцтв. З ростом глобалізації в усьому світі збільшилася полова експлуатація і незаконний продаж жінок і дітей.
Глобалізація
і сталий
розвиток
«Жінкам
не потрібні
глибокі
економічні
дослідження
для того, щоб
зрозуміти, що
купівлі-продажу
на ринку не
достатньо
для задоволення
всіх їхніх
потреб: ринок
не може оцінити
їхню роботу
(оплачувану і
неоплачувану),
усунути
дискримінацію
і гноблення
чи перебороти
хронічне
безробіття і
бідність.»
Марджорі
Гріффін Коен
і інші,
Уривок із
книги: «Глобалізація:
наслідки і
стратегія
для жінок».
Замінити
нео-ліберальную
парадигму на
концепцію
сталого,
гендерно-чутливого
й екологічно
стабільного
розвитку, що
йде в благо
як людству,
так і
планеті.
Відповідно
до Цілей
тисячоріччя
ООН, до
2015 року
знизити
вдвічі кількість
людей, що
живуть менше,
ніж на один
долар у день.
Звернутися
до
Всесвітнього
Банку,
Міжнародного
валютного
фонду і
Всесвітньої
торгової
організації,
що
співробітничають
з ООН, і
діяльність
яких
відслідковується
моніторинговою
гендерною
групою за
участю
громадянського
суспільства,
визначити
задачі і
терміни
виконання
для включення
гендерних
перспектив в
усі програми,
напрямки і
процеси.
Реформувати
всі
міжнародні
фінансові і
торгові
інститути
для того, щоб
забезпечити виконання
рішень
Конференцій
ООН, що проводилися
в 1990-х роках.
Створити
умови для
прозорості
політики міжнародної
торгівлі й
інвестицій і розробити
механізми участі
всіх
зацікавлених
сторін.
Прийняти
Конвенцію
ООН з
корпоративної
відповідальності
і дати Центру
з транснаціональних
корпорацій
ООН більш
широкі повноваження
і необхідні
ресурси для
перевірки і
притягнення
до
відповідальності
корпоративних
об'єднань.
Реалізувати
програми з
ліквідації
безграмотності,
що
гарантують
доступ до
освіти сільському
і міському
населенню,
особливо бідним.
Прийняти
гендерні
бюджети на
національному
і
міжнародному
рівнях.
Критичні
зауваження
жінок:
глобалізація
і зубожіння
Незважаючи
на те, що
деякі
аспекти
глобалізації,
такі як
поширення
інформації з
порушення
прав людини,
допомогли
деяким жінкам
в усьому
світі,
загальний
вплив
процесу глобалізації
на положення
жінок,
особливо бідних
жінок, є
негативним. В
умовах
сучасного
світового
ринку
«економічний
ріст» і максимальний
прибуток
стали
керівними
принципами
розвитку.
Вільна
торгівля і
приватні
інвестиції
рекламуються
як основний
шлях для
країн, що
розвиваються,
як основний вихід
із кризи і
бідності.
Сучасний
стан
світової економіки
відображає
рівень
зубожіння, який
ми досягли:
більше, ніж 1,3
мільярди
людей живуть
менше, ніж на
долар у день; 3 мільярди
людей живуть
менше, ніж на
два долари в
день, 70
відсотків з
них - жінки; 800
мільйонів
недоїдають; 1,3
мільярди не
мають
доступу до
чистої води і
2 мільярди не
мають
каналізації;
2 мільярди не
мають електрики;
і 14 мільярдів
піддаються
шкідливим
впливам
атмосфери.
Незважаючи
на прогрес в
освіті
дівчаток і
хлопчиків,
дві третини з
876 мільйонів
неписьменних
складають
жінки і
дівчата, що
мають
нерівний доступ
до освіти. У 22
країнах
Африки і 9
країнах Азії
при
зарахуванні
в школу
дівчат менше,
ніж
хлопчиків (80
відсотків), і
тільки приблизно
половина
всіх дівчат у
школах у
країнах, що
розвиваються,
можуть
одержати початкову
шкільну
освіту.
При існуючій системі глобалізації міжнародні фінансові і торгові установи, включаючи Всесвітній банк, Міжнародний валютний фонд і Всесвітню торгову організацію (WTO) діють як незалежні об'єднання. Вони проводять політику структурних реорганізацій, відповідно до умов і вимог з лібералізації торгівлі, для яких захист культури, суверенітет і безпека харчових продуктів, безпека навколишнього середовища, норми праці і стандарти охорони здоров'я є непотрібними перешкодами для розвитку вільної торгівлі. WTO безуспішно і упереджено намагалася установити торгові правила для розвинутих країн і країн, що розвиваються, роблячи тиск на уряди країн, що розвиваються, для того, щоб вони беззастережно відкрили свої ринки для іноземних товарів і інвестицій. У той же час WTO продовжує субсидіювати виробництво розвинутих країн і обмежувати тарифи на імпорт для захисту їхніх ринків.
Нездатність міжнародних організацій і інститутів, зокрема WTO, визначити й оцінити торгову політику з погляду гендерних перспектив, і нездатність урядів інтегрувати поняття жіночої неоплачуваної праці в національні системи обліку загострили економічну несправедливість стосовно жінок. В усьому світі більшість бідних дітей живуть з матерями-одинаками. Скрізь жінки заробляють у середньому від двох третіх до трьох четвертих того, що заробляють чоловіки при виконанні тієї ж самої роботи. Крім того, жінки виконують більшість непомітної (неопублікованої у фінансових зведеннях, невідображеної в статистиці) роботи і піклуються про своїх близьких, що підтримує їхні родини і спільноти. Більшість офіційних економічних систем обліку не оцінює таку роботу, але якби ці послуги були підраховані, їхня вартість склала б приблизно одну третину світового економічного продукту.
Відсутність прозорості і відпові-дальності в умовах глобалізації привела до збільшення рівня злочинності, корупції і тероризму. Дуже важливо, щоб інститути, що керують економічною глобалізацією, були підзвітні суспільству, діяли в рамках демократичного і багатобічного процесу прийняття рішень, і їхні дії були б фінансово прозорі. Щорічна торгівля валютою в 10 разів перевищує світовий ВНП. Вісімдесят два відсотки всієї зовнішньої торгівлі у світі відбувається між вісьмома країнами. Починаючи з 1990-х, періодичні економічні кризи продемонстрували, що спекуляції з фінансовим капіталом можуть зруйнувати національну економіку.
Багато держав стикнулися з нездоланними труднощами при адаптації до процесу глобалізації, що привело до згортання чи колапсу їхньої економіки. Це, у свою чергу, привело до руйнівних громадянських воєн і людського горя. Будучи неконтрольованими, сили вільної торгівлі увічнюють існуючу нерівність між країнами і народами. Вони заохочують надспоживання і несправедливий розподіл засобів виробництва.
Доступ
до ресурсів і
контроль над
ними
«Протягом
більше, ніж
сорока
сторіч
селяни країн
третього
світу, в
основному
жінки, значно
модернізували
сільське
господарство.
Зернові
культури
перетнули
кордони континентів,
багато
сортів були
поліпшені, були
введені
моделі змішаного
і сезонного
вирощування
врожаю для
задоволення
потреб
землекористувачів
і збереження
екосистем.»
Вандана
Шива,
Уривок
із книги «Той,
що залишився
в живих», 1998.
Виконати
всі
міжнародні
угоди з
припинення
виснаження і
захисту
природних
ресурсів,
екосистем і
біорізноманіття,
особливо
Договір по
обмеженню і забороні
використання
стійких
органічних
забруднювачів
(СОЗ),
Конвенцію по
біологічній
різноманітності,
Кіотский
протокол з
глобального
потепління.
Установити систему
підзвітності
корпорацій і
інших
організацій,
відповідальних
за
забруднення
чи виснаження
навколишнього
середовища і
природних
ресурсів, а
також
скороченняі
біорізноманіття.
Сприяти
введенню
гендерних
пріоритетів
і забезпечити
гендерний
баланс у
процесі прийняття
рішень на
підставі
гендерно-деталізованих
даних у всіх
урядових,
державних, міжнародних
інститутах, а
також
створювати сприятливі
умови для
формування
політики і
складання
програм зі
сталого
розвитку і
захисту
навколишнього
середовища.
Вимагати
від WTO
провести
гендерний і
соціальний
аналіз існуючих
і нових
міжнародних
правил і інструментів
по правах
інтелектуальної
власності,
включаючи
торгівлю, що
пов’язана з
правами
інтелектуальної
власності (Trade Related Intellectual Property Rights, TRIPS).
Застосовувати
принцип
біобезпеки і
соціальної
справедливості
до
використання
генетично
модифікованих
продуктів.
Почати дії по
забороні
патентування
біологічних
ресурсів,
процесів і
знань.
Засудити так
звану
«кінцеву
технологію».
Виконати
всі статті
Конвенції з
ліквідації
усіх форм
дискримінації
жінок (Convention on the Elimination of all Forms
of Discrimination Against Women, CEDAW), у тому
числі
прийняти гендерно
справедливе
законодавство,
яке б гарантувало
рівні права
для жінок на
володіння,
управління,
спадкування
і контроль
над
земельними
ресурсами, а
також на
доступ до
кредитів і
відповідних
технологій.
Критичні
зауваження
жінок:
обмежений
доступ до
споживання і
управління
природними
ресурсами
Біологічне
різноманіття
на землі
перебуває
під великою
загрозою в
результаті
широкого
поширення
існуючих
моделей виробництва
і споживання,
керованих
ринковими
силами, а
також у
результаті
постійного
руйнування
природних
середовищ
пробування. В
усьому світі
підсилилася
конкуренція
за право володіння
землею. У
багатьох
випадках
земля перестає
використовуватися
для
виробництва
сільськогосподарської
продукції і
все частіше
переходить
під контроль
приватного
сектора.
Лібералізація
торгівлі в
сільському
господарстві
привела до
того, що
дрібні фермери
не можуть
конкурувати
на світовому
ринку. Разом
з тим сучасні
інтенсивні
методи харчової
промисловості
багато в чому
залежать від
зовнішніх
інвестицій,
технологічної
системи і
науки. В
даний час
рівень деградації
землі
загрожує
засобам
існування і
виживанню
жінок і їхніх
сімейств.
В
результаті
відсутності
принципу
обережності,
ризики від
застосування
генетично-модифікованих
організмів
(ГМО)
постійно ростуть.
Очікується,
що одна
третина
країн у
світі, в яких
спостерігається
недостача
води, зштовхнеться
із
серйозними
проблемами в
XXI-ом сторіччі.
Недостача
чистої води,
що
збільшується,
особливим
тягарем
лягає на
плечі жінок і
дівчат. У
результаті
приватизації
природних
ресурсів і
служб в
усьому світі,
ціни на
основні
продукти
споживання і
послуги неймовірно
зросли.
Внесок жінок і дівчат у використання і управління природними ресурсами у виді їхньої праці, навичок і знань дотепер залишається не врахованим. Відсутність рівних прав власності з чоловіками - головна причина жіночого зубожіння і соціальної незахищеності. Жінки, що живуть у бідності, утрачають можливість управління і доступ до спільних ресурсів, від яких вони дуже залежать.
Торгівля,
пов'язана з
правами
інтелектуальної
власності (TRIPS),
і інші
інтелектуальні
правові
режими
фактично не
захищають
від
біо-піратства
і підривають
жіночу
автономію,
доступ і
контроль над
життєздатними
ресурсами.
Немає ніякої
ясності між
Угодою з
біологічної
різноманіття
і міжнародним
правом, яке
входить з ним
у конфлікт,
включаючи
правила
Всесвітньої
торгової
організації,
у відношенні
засвоєння
знання і досвіду
жінок і
їхнього
контролю над
генетичними
ресурсами.
Гранично
високі рівні
захисту
інтелектуальної
власності
зрушили
рівновагу
між вигодами
суспільства
і монополій у
бік останніх
- усі
привілеї
мають
власники
інтелектуальної
власності.
.
Екологічна
безпека і
здоров'я
“Найбільш
небезпечним
впливом
людини на навколишнє
середовище є
забруднення
повітря,
землі, рік і
морів
шкідливими і
смертельно-небезпечними
речовинами. В
основному це
забруднення
є незворотнім.”
Включити
гендерно-деталізовані
дані і звіт з
екологічних
факторів
ризику для
жіночого
здоров'я в
моніторинг
виконання
Порядку
денного на XXI
століття.
Зменшити
вдвічі
кількість
людей, що не
мають
доступу до
безпечної
питної води,
як
рекомендується
в Цілях
тисячоріччя
ООН. До 2015 року
зменшити
вдвічі
кількість
людей, що не мають
адекватних
санітарних умов.
Поступово
скоротити
виробництво
і використання
ядерної
енергії і
токсичних
речовин,
одночасно
розробляючи
і розширюючи
в співробітництві
з ученими
використання
безпечних
альтернатив,
включаючи
замінні джерела
енергії.
Визнати
жіночі права
на
репродуктивне
і сексуальне
здоров'я
частиною
жіночих
людських
прав.
Збільшити до 2015
року доступ
усіх жінок до
послуг по
охороні репродуктивного
і
сексуального
здоров'я за
допомогою
розвитку
первинної
системи охорони
здоров'я.
Досягти
Цілей
тисячоріччя
ООН -
знизити
материнську
і дитячу
смертність
до 2015 року.
До 2010 року
збільшити до
95% доступ
молодих
людей до
інформації з
запобігання
ВІЛ/СНІД
інфекції, а
також
службам і лікам,
відповідно
до Цілей
тисячоріччя
ООН.
Критичні
зауваження
жінок:
екологічна
безпека і здоров'я
В
усьому світі
безпека
навко-лишнього
середовища
перебуває
під загрозою.
Сільське і
міське
населення
усе більш і
більш
піддаються
впливу
токсичних
речовин і
випромінювання.
Відсутність
доступу до
безпечної
води,
харчових
продуктів і
джерел
енергії, чи
життя в зонах
з підвищеною
погрозою
екологічних
лих - ці обставини
завдають
шкоди
більшості
населення і
приводять до
високих
економічних
витрат. У
найбільш
небезпечних
умовах
живуть бідні
люди і
меншини.
Небезпечні
екологічні
умови
істотно
впливають на
поширення інфекційних
хвороб, що в
усьому світі
щорічно
складають приблизно
20-25 відсотків
смертних
випадків. Сьогодні
широко
використовуються
хімікати, що
не існували 50 -100
років тому.
Багато хто з
них мають
токсичний
вплив чи
порушують
роботу
ендокринної
системи.
Небезпечні
речовини
продовжують
надходити в
країни, що розвиваються,
і країни з
перехідною
економікою
Східної
Європи.
Глобальна
зміна
клімату не
тільки
підвищує
ризик
критичних
метеоумов,
але також
впливає на
локалізацію,
поширеність
і
інтенсивність
епідемій,
переданих комахами
і водою. У
результаті
зрушення екологічних
зон, безпека
харчових
продуктів і
води також
перебуває
під загрозою.
Жінки мають
відмінну від
чоловіків
сприйнятливість
до різних
екологічних
ризиків і шкідливих
речовин.
Оскільки усе
більше жінок
працюють на низько
оплачуваній
роботі зі
шкідливими
умовами
праці,
проблеми,
зв'язані з професійним
здоров'ям,
стають усе
більш важливими.
Шкідливі
екологічні
умови
домівок, такі
як
недостатнє
очищення і
переробка відходів, також
є
погрозою
здоров'ю
жінок і їхніх
дітей.
Дискусії з
проблем
сталого розвитку
часто
фокусуються
на
демографічних
проблемах,
припускаючи,
що
скорочення приросту
населення є
необхідною
умовою сталого
розвитку, а
не його
результатом.
Жінки мають дискриміновані і нерівні можливості для захисту, поліпшення і підтримки свого здоров'я. Вони мають менший доступ до первинного медичного обслуговування, непропорційні з чоловіками обов'язки в родині і суспільстві, піддаються сексуальному насильству і ризику небажаної вагітності. Сьогодні в усьому світі визнається, що контроль над народжуваністю залежить від багатьох факторів, а не тільки від безпечної контрацепції чи можливості прийняти рішення щодо народження дитини. Коли захищені людські права жінок, а також права на здоров'я й освіту, скоріше досягаються цілі демографічного розвитку.
Права жінок
на свободу і
фізичну
безпеку не можуть
бути
реалізовані
без
комплексного
і
доступного
медичного
обслуговування
в сфері
сексуального
і
репродуктивного
здоров'я,
включаючи
захист від
ВІЛ/СНІДа. У
більшості
країн, що
розвиваються,
велику
частину нових
ВІЛ
інфікованих
складають
молоді люди.
Молоді жінки
є особливо
уразливими в
Африці в
районі
Сахари, де
СНІД
поширюється
швидше, ніж
де-небудь ще
на планеті, і
жінки складають
55 відсотків
усіх нових
ВІЛ інфікованих.
У більшості з
цих
жінок відсутня
сексуальна
автономія,
вони не
можуть відмовитися
від
сексуальних
відносин чи
вимагати, щоб
їхні
партнери
використовували
презервативи.
Управління
для сталого
розвитку
"Для тих, хто
ставить запитання,
чи змінять
жінки
природу
політичної
влади, чи політична
влада
змінить
природу
жінок, може
бути тільки
одна
відповідь:
Давайте
пробувати.
Давайте
з'ясовувати".
Белла Абцюг
(1920 - 1998),
співзасновник
Жіночої
організації
за екологію і
розвиток.
Урядам і
міжнародним
інститутам
установити
конкретні
цілі і
терміни для
досягнення
критичної
кількості
(принаймні, 30 %) жінок,
що беруть
участь у
процесі
прийняття рішень,
до 2003 року і
гендерного
балансу до 2005 року.
Установити
до 2004 року, на
додаток до
процесу СЕDАW, механізм
звітності в
межах
системи ООН,
що дозволяє
відслідковувати
в усьому
світі час
перебування жінок
на посадах,
зв'язаних із
прийняттям рішень.
Пропагувати
і
стимулювати
процеси,
зв'язані з
Локальним
порядком
денним на XXI
століття, як
частиною
діяльності
місцевих органів
керування.
Установити
зв'язок між
виконанням
Локального
порядку
денного на XXI
століття і
виконанням
Порядку
денного
поселень (Habitat Agenda).
Використовувати
і
пропагувати
гендерно-деталізовані
інструменти,
такі як
аналіз гендерного
впливу, гендерний
бюджет,
гендерно-деталізовані
дані й
індикатори.
Зменшити
гендерний
розрив в
початковій і
середній
освіті до 2005
року, і
гарантувати,
щоб до 2015 року
всі діти
закінчили
повний курс
початкової
освіти, як
визначено в
Цілях тисячоріччя
ООН.
Ефективне
управління є
необхідною
умовою
сталого
розвитку. Але
занадто
часто в цьому
глобалізованому
світі
ефективне
управління
неможливе
внаслідок
домінування західних
країн над
країнами, що
розвиваються,
і
верховенства
політики
одержання
прибутку над
соціально й екологічно
орієнтованими
стратегіями
і практиками.
Влада
грошей,
зневага до
нестатків
інших, небажання
змін,
корупція і
недалекоглядність
одержали
широке
поширення, у
той час як голоси
глобалізованого
Півдня,
жінок, етнічних
і расових
меншин,
мігрантів і
біженців
ледь чутні.
Узгоджені
стратегії
сталого
розвитку були
висунуті на
глобальний
порядок
денний жінками
й іншими
секторами
громадянського
суспільства,
і визнані
урядами. Ці
стратегії
повинні бути
здійснені на
всіх рівнях.
Залучення всіх зацікавлених сторін зросло з 1995 року на міжнародному, національному і локальному рівнях, але механізми участі громадянського суспільства в процесі прийняття рішень не були визначені, формалізовані і профінансовані в достатній мері. Тим часом ми спостерігаємо безпрецедентний ріст транснаціональних корпорацій і монополій. Концентрація влади в руках меншості, головним чином чоловіків, що проживають у промислово розвинутих країнах, приводить до виключення великих сегментів нашого глобального суспільства з процесу прийняття політичних, економічних і екологічних рішень. Значно послабилася роль ООН у формуванні політики від імені бідних і обділених
Проблеми
дискримінації,
недостатньої
і неадекватної
участі
особливо
гостро коштують
на локальному
рівні. Міста,
що могли і
повинні б були
бути живими
центрами
культури і
цивілізації,
страждають
від бідності,
відчуження
між людьми і
несприятливих
умов, небезпеки
і
злочинності,
які постійно
зростають.
Їхнє
населення, що
складає у
світі більш одного
мільярда
осіб, живе в
неадекватних
умовах, у
нетрях, що
розвалюються,
і незаконно захоплених
житлах.
Управління
не є гендерно
нейтральним.
В усьому
світі
процедури,
структури і
функції управління
викривлені
на користь
чоловіків.
Отже, вони
виключають знання,
досвід і
перспективи
іншої
половини
людського
роду - жінок.
Хоча уряди
неодноразово
обіцяли
розширювати
повноваження
жінок і
включити в
пріоритети
гендерну
рівність,
участь жінок
в
управлінських
структурах
залишається
як і раніше
обмеженою. В
усьому світі
жінки
складають
тільки 14,3
відсотки від
членів
національних
парламентів.
За даними
Міжнародного
союзу
парламентів
жінки краще
представлені
в локальних
структурах
управління,
(травень 2002 р.).
Тільки 10 країн в усьому світі досягли чи перейшли 30-відсотковий рубіж представництва жінок у законодавчих структурах, незважаючи на те, що таку мету ставили 189 держав - членів ООН. Небагато більшій кількості жінок удалося ввійти до складу національних парламентів. Але сьогодні влада від держави зрушується у бік глобальних економічних і фінансових структур, де жінки працюють тільки на найнижчих рівнях. В даний час у всіх урядах, нараховується тільки 28 жінок-міністрів економіки (15 %). Але в глобальних і регіональних фінансових і торгових інститутах частка жінок, що займають вирішальні для формування політики посади, ще менше: тільки 8,3 відсотків жінок знаходиться в Раді директорів Світового банку, немає ні однієї в Раді Міжнародного валютного фонду, а WTO не могла навіть надати порівняльні дані. У регіональних банках розвитку ситуація не набагато краща: 13,6 відсотка жінок - у Раді Американського банку розвитку, 8,6 відсотка - в Азіатському банку розвитку, 7,7 відсотка - у Європейському Інвестиційному банку і 5,3 відсотки - в Африканському банку розвитку.
Більшість
країн не
здатні
використовувати
переваги,
зв'язані з
управлінням
жінок на локальному
рівні, тому
що вони не
зуміли установити
чіткий і
системний
підхід до гендеру,
як частини
локального
планування і
процедур
Локального
порядку
денного XXI
століття.
Бар'єрами для
участі жінок
є
неграмотність,
бідність,
загальна
відсутність
гендерної
свідомості,
нестача
політичної
волі для
зміни
балансу
влади,
гендерна
нерівність у
розподілі
ресурсів, і
численні
обов'язки і
трудове
навантаження
жінок.
Дотепер також
не вистачає
гендено-деталізованих
даних і досліджень
по вивченню
гендерного
впливу, що
необхідні
для
впровадження
цільових гендерно-чутливих
стратегій.
Роботу над Планом дій жінок в ім'я здорової і мирної планети 2015 координували Жіноча організація за екологію і здоров'я (WEDO) і Мережа організацій за людський розвиток (REDEH). У створенні Плану брали участь жіночі організації усього світу при підготовці до Всесвітнього самміту з сталого розвитку (Йоганнесбург, ПАР, 2002).
Остаточна версія Плану була складена міжнародною робочою групою, до складу якої увійшли:
Таїс Коррал, Мережа організацій за людський розвиток (REDEH),
Бразилія: www.redeh.org.br
Ірене Данкелман, Жінки Європи за спільне майбутнє (WECF),
Нідерланди: www.wecf.org
Міну Хемматі, Форум усіх зацікавлених сторін за наше спільне майбутнє, Великобританія: www.stakeholderforum.org і www.earthsummit2002.org
Аннекатрін Лінк, Фонд Генріха Белля (HDS),
Німеччина: www.worldsummit2002.org і www.worldsummit2002.de
Аніта Наяр, Стратегічний аналіз жіночої рівноправності (SAGE),
США/Індія
Анабель В.Ваітіту, Міжнародний центр зв'язків із проблем навколишнього середовища (ELCI), Кенія: www.elci.org
Джун Цейтлін, Жіноча організація за екологію і розвиток (WEDO),
США: www.wedo.org
У розробці Плану також брали участь: Мерелін Аверилл, Екологічний захист, США; Патрісія Кранц, REDEH, Бразилія; Елен Маршалл, Міжнародна жіноча коаліція здоров'я (IWHC), США; Естер Мваура, Groofs, Кенія.
Переклад і публікація українською мовою здійснені Інститутом ліберального суспільства за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках спільної програми "Схід-Схід" з Інститутом відкритого суспільства (Будапешт).
Міжнародний фонд "Відродження"
Україна, 04053, м. Київ, вул. Артема, 46
Інститут ліберального суспільства
Україна, 03110, м. Київ, а/я 193
LiberalInst@ukr.net; kisselyova@ukr.net